Але, можу сказати з власного життя, якщо ти починаєш постійно думати про щось, то нерідко думки починають якимсь чином матеріалізуватися. Я не піду в поп-психологію і не буду писати про афірмації і метафізику. Якщо вас ця фігня цікавить, почитайте нашого Свіяша або їхнього Павлину.

Тут у нас буде strictly business.

Ну який взагалі може бути зв’язок між тим, що або як власник бізнесу думає, і його бізнесом? Пряма. І аж ніяк не метафізична.

На цих вихідних у нас в гостях був (колишній) директор однієї з турфірм. Нині мертвої або напівмертвої. Він хотів відкрити в Калінінграді друге представництво магазинів горящих путівок, але виявилося, що у нинішнього франшчайзі ексклюзив на Калінінград на п’ять років.

Туристичний бізнес – дуже цікавий у плані смертності. Років три-п’ять і фірма вмирає. Більшість, по крайней мере. Є ті, хто і виживає.
Є, зрозуміло, і цілком успішні проекти, типу магазинів горящих путівок, Куда.Ру (нині об’єднані) та інші ТезТури.

Є радикальна різниця між власниками маленьких агентств і грандами. Маленькі агентства, вірніше їхні власники, взагалі ніколи не замислюються про те, як рости і стати загальноросійської мережею. Навіть у мріях.

Теж саме і з ресторанами. Брати Макдональдс не створили імперію Макдональдс. Її побудував Рей Крок. Чому? Тому що брати бачили тільки свій ресторанчик. А Крок побачив технологію. І сам ресторан йому був нецікавий.

Проблема зростання бізнесу існує завжди. Я знаю, бо сам з цим зіткнувся. Зрозуміло, є РЕАЛЬНІ обмежувачі зростання. Але проблема то не в цьому. А в тому, що до цих реальних обмежень часто не доходить справа через ВНУТРІШНІХ обмежень самої людини.
Просто і російською – людина не думає масштабно.

Багато хто з нас, і я в тому числі, заробляють у десятки разів менше, ніж могли б, з однієї простої причини – ми неправильно думаємо. Хоча мені скаржитися на свій бізнес начебто гріх. Але почитайте це.
Людина на ім’я Пол Ойер з Stanford Business School провів одне дуже цікаве дослідження. Він узяв всіх випускників Stanford Business School з 1960 по 1997 рік, і порівняв їх заробітки. Особливо він звернув увагу на тих, хто випустився з університету під час рецесії, коли робочі місця скорочувалися, а оплата праці падала.

Так от, навіть через 20 років, люди, які почали з більш маленької зарплату, отримували менше, ніж їхні колеги, випускники того ж університету, на тих же посадах, але які отримали першу роботу в більш благополучне час з більш високою зарплатою.

Іншими словами, люди, які погодилися на більш маленьку зарплату, думаючи, що надалі вони виправлять ситуацію, навіть 20 років по тому страждали від початкового рішення.

Чому малий бізнес – малий? Тому що більшість людей задовольняються малим і не думають про великий.
П.С.: Перевод статті з блога Давидова

На блозі ПриватБанку зявився звіт за 2009 рік. Без зайвих коментарів передрукую його:

По итогам работы в 2009 году активы лидера рынка банковского обслуживания Украины – ПриватБанка выросли до 86 млрд. 124 млн. грн., общая сумма выданных кредитов юридическим и физическим лицам составляет 72 млрд. 120 млн.грн, депозиты физических лиц равны 27 млрд. 662 млн. грн. Об этом сообщила пресс-служба банка. ПриватБанк по Украине обслуживает 8′936′394 индивидуальных клиентов, 355′013 корпоративных клиентов и 343′178 частных предпринимателей.

На 1 января 2010 года банком эмитирована 18′643′651 пластиковая карта, банк обслуживает 7′587′994 держателей кредитных карт и 6′049′501 держателей зарплатных, личных и пенсионных пластиковых карт. Национальная сеть банковского обслуживания включает 3′000 филиалов и отделений, 7′440 банкоматов и 44′450 терминалов (торговые точки, пункты выдачи наличных, BASS-терминалы).

Уставный фонд Приватбанка на 1 января 2010 года составляет 7 млрд. 810 млн. грн, собственный капитал 10 млрд. 270 млн. грн. Консолидированная прибыль ПриватБанка вместе с дочерними банками и предприятиями по итогам 2009 года составит 1 млрд. 300 млн. грн.

Ця ж новина на блозі ПриватБанку

Чи може винахідник в нашій країні стати мільйонером?

Напевно, може, але за однієї умови: якщо він кине винаходити і стане грати за правилами гри «Як стати мільйонером у нашій країні»?

І винаходити в цій грі нічого не треба, все давним-давно винайдено і перевірено.

Правило перше, історичне. Хочеш стати багатим – женись на дівчині з правильної сім’ї. Все інше отримаєш в придане: гроші, заводи, будинки, пароплави, соціальний статус, безпеку, перші сторінки глянцевих журналів і т.п. і т.д. Варіант трохи гірше: ходи з майбутнім президентом в один садок, з майбутнім прем’єром – в одну школу, з майбутнім прокурором – в один інститут.

Правило друге, логічне. Хочеш бути багатим – будь ближче до «труби» (металу, корисних копалин, інших ресурсів). Варіант трохи гірше: не можеш пролізти ближче до «труби» матеріальної – стань ближче до «труби» грошової, тобто до бюджету. Піди в чиновники, зроби кар’єру, при можливості скористайся правилом 1.

Правило третє, майже «винахідницьке». Якщо скористатись ні першим, ні другим не виходить, і якщо вже дуже-дуже хочеться повинаходити, піди по стопах Остапа Бендера і придумай 401-й (402-й, 403-й і т.д.) спосіб відбирання грошей у населення. Оголоси себе екстрасенсом, наприклад, або створи нову секту, або придумай чергову фінансову піраміду. На крайній випадок, торгуй пилососами «від всіх мікробів» або вакциною «від поросячого грипу».

P.S. А при чому тут винахідник? У тому-то й справа, що ні до чого. Для справжнього винахідника в Росії діє інше правило: «розумний = бідний».

Джерело – Слон.ру

П.С.: А доллар і євро на міжбанківських торгах підскочив сьогодні зразу на 10 копійок!

Коментуючи в інтерв’ю газеті “Лівий берег” слова Президента України Віктора Ющенка про те, що девальвація гривні – це об’єктивний процес, і що не можна йти проти ринку, Савченко сказав: «Так, не можна йти проти ринку. Але парадокс в тому, що НБУ сам створює цей ринок. Він на ньому головний гравець. Він і створює гривневу масу, і формує пропозицію долара», повідомляє «Главред».

На питання про величезні доларових борги українських компаній і про дефіцит валюти в країні, фінансист зазначив, що «близько половини всіх так званих зовнішніх боргів – це борги самим собі. Ці гроші виводяться звідси, потім заводяться в якості інвестицій. Якщо взяти платіжний баланс, про який всі постійно говорять, що він негативний… Це не так, у нас давно вже надлишок валюти».

За словами Савченка, «тут нас вводить в оману методика підрахунку. Взяти, наприклад, за липень – на зразок пішло 0,9 млрд доларів. У цей рядок входить інший рядок – вихід валюти з банківської системи – 1,1 млрд доларів. Це валюту купили громадяни і компанії і тримають їх у себе. Вони не відправили її за кордон, тому що в методології платіжного балансу вважається, що якщо люди купили валюту, то вони повинні поїхати за кордон і там її витратити. Але у нас валюту купують з іншою метою – щоб її тримати. Тому, по суті, у нас позитивний платіжний баланс вже дуже багато місяців. По суті, повинна бути ревальвація».

За оцінками екс-заступника голови НБУ, на руках у населення зараз близько 40 млрд доларів. «Це звучить як фантастика, але через рік-півтора курс буде не 7 грн і навіть не 5 грн. Якщо ми просто почнемо нормальну економічну політику, все повернеться назад. Але від нинішньої кризи люди стануть біднішими в два рази. Люди просто будуть здавати ці долари, і велика пропозиція призведе до ревальвації. Купували вони їх по 8 грн, а здавати будуть по 5 грн. Адже ніхто в нас не працює, ВВП знижується, та й самі долари в світі девальвуються».

На питання «Що потрібно зробити зараз, щоб змінити ситуацію?», Савченко сказав, що «ми повинні кредитувати реальний сектор економіки. В інших країнах банки мало не силою змушують брати кредити. Тому що без кредитування починається колапс. Я оцінюю, що згортання кредитування – це приблизно мінус 10% ВВП, а у нас зараз – мінус 18% ВВП. Якби позики видавалися, ми б впали набагато менше. Всі розмови про те, що зовнішній ринок замінимо внутрішнім, без кредитів неможливі».

Крім того, відзначив фінансист, у нас зараз критична ситуація з неповерненнями кредитів. «Якщо цей рівень досягне 20–30%, то навіть іноземні банки підуть з нашого ринку. У новий рік не можна входити з таким курсом, тому що прийдуть іноземні аудитори і зажадають формування гігантських резервів у закордонних фінустанов. Ті запитають грошей у материнської групи, а господарям дешевше буде закрити свої українські банки».

Статтю взято з сайту «Західної інформаційної корпорації»

На сьогоднішній день, 9 вересня 2009 року, гривня все-таки трішки укріпила свої позиції: 1 євро = 12,6 гривень.

Невідомо, що буде далі, але можна констатувати, що коли різко піднімається вартість валюти, люди спочатку в паніці скуповують її, тому кілька днів така висока вартість її тримається, далі ж людям стає цікаво, який курс буде далі, і вони починають просто чекати, – саме тому вартість валюти може вернутись на своє колишнє місце, що ми і бачимо зараз.

Чекаємо далі, і, головне, аналізуємо!

У кожного українця серед його знайомих точно є хоча б один, який бував за кордоном (маю на увазі тимчасово жив, був на заробітках, а не просто відпочивав), і який приїхавши розповідає, що кредитні відсотки за кордоном набагато нижчі ніж у нас. Якщо у нас річний відсоток за кредит може складати 30%, то в розвинутих європейських країнах – до 10%! Чому ж така різниця?

А відповідь насправді зовсім не складна для тих, хто хоч трохи орієнтується в економіці.

В економіці розділяють два типи відсотків по кредиту: номінальний та реальний. Номінальний – це якраз ті 25%. Реальний же відсоток по кредиту – це різниця між номінальним відсотком та відсотком інфляції. Давайте тепер порахуємо. З початку цього, 2009 року, і до серпня, інфляція в Україні склала 17% (а це ще навіть не кінець року). Тому

30% номінальних – 17% інфляції = 18% реальних

- це покищо. А якщо інфляція продовжуватиме рости такими ж темпами, то до кінця року вона складе приблизно

(17% інфляції / 8 місяців) * 12 місяців = 25,5% інфляції

Тобто прибуток отримають лише ті банки, які надали кредит під відсоток вищий за 25,5%, в нашому випадку:

30% номінальних – 25,5% інфляції = 4,5% реальних

Ось, чому в Україні такі великі відсотки по кредиту!